Поэзия Татьяны Немцевой

Дорогие друзья!

И снова талантливая поэтесса Татьяна Немцева одарила меня великолепным стихотворением о мальвах.

Наслаждайтесь!

Мов в райдузі втопився тин старенький,

його обняла мальвів хуртовина,

Ван Гог їх змалювати був би радий,

за обрій покотилась ціла днина,

Поснули теплим сном малі пелюстки,

щось бджоли ще нашіптують про осінь,

Я бачу в них чудові дні малечі,

дитинство й безтурботну босоногість.

Росою вкрились й сторожують ранок,

напились срібла першої роси,

Настояні на квітах цих усмішки

і найсолодші й кольорові сни,

Лелеки вже збираються у вирій,

на крилах віднесуть від нас тепло,

Як добре, що для нас його мистецтво...

Так трепетно і ніжно зберегло.

І в ніч зимову,хуртовин і хвої,

коли кориця й мед все зігріва,

Я гляну на красу у диво-брошці

й на цілий погляд вернеться весна,

На цілу мить прилине тепле літо,і

скристий цвіт,лелек прощальний тон,

Проснутись би,але мистецтво справжнє,

то грань,де в синтезі реальність й сон.

Тетяна Нємцева